Цегляна піч для обігріву «cтасівської» церкви була відкрита в західній частині храму на глибині близько 2 м.
Опалювальна конструкція мала розміри близько 5 × 3 м. Від неї залишилося мурування стін у 3–5 рядів цегли, 2 канали та 2 топкові камери, входи до яких закривали масивні металеві дверцята, що збереглися. Внутрішня поверхня стінок набула, унаслідок експлуатації, чорного кольору.
Від печі відходило кілька калориферних каналів, по яким гаряче повітря циркулювало під підлогою «стасівського» храму.
Подібний спосіб опалення добре відомий на прикладах Успенського собору Києво-Печерської лаври та Михайлівського Золотоверхого собору.