Іван Іванович Мовчан

16 січня 2024 року на 85-му році закінчив свій земний шлях

відомий український археолог, патріарх археології Києва та його околиць, мудра, тактовна, порядна і красива людина

Іван Іванович Мовчан

            Народився Іван Іванович у 1939 році в с. Кінські Роздори Пологівського району Запорізької області. У 1954 році закінчив неповну середню школу, навчався в педагогічному училищі в Гуляйполі та Нікополі. З 1958 року працював учителем початкових класів у рідному селі, а згодом служив в армії. Після демобілізації в 1961 році вступив на історико-філологічний факультет Донецького педагогічного інституту, з 1963 року продовжив навчання на кафедрі археології історичного факультету Київського університету ім. Тараса Шевченка, який закінчив 1967 року. Під час навчання активно працював в експедиціях Інституту археології АН УРСР, що вивчали пам’ятки трипільської культури: Шкарівка, Миропілля, Веселий Кут, Гарбузин, Березівка та ін.

            З 1965-го по 2005 рік він – керівник археологічних досліджень багатьох київських пам’яток, автор наукових праць, які стали значним внеском у вивчення історії і археології середньовічного Києва.

У 1965–1970 роках І. І. Мовчан очолював філію архітектурно-історичного заповідника «Софійський собор», пам’ятку архітектури XII ст. Кирилівську церкву. Під його керівництвом проводилися архітектурно-археологічні дослідження та реставраційні роботи в заповіднику.

            У 1970 році І. І. Мовчан перейшов на роботу в Інститут археології НАН України в новостворену Київську постійнодіючу археологічну експедицію. Він очолив один з найбільших загонів експедиції – Києвоокольний, який здійснював розкопки давньокиївської околиці – Видубичі, Китаєве (городище, курганний могильник і селище), Клов, Передславине, Печерський монастир. Ці дослідження суттєво змінили уявлення про приміські села, слободи, феодальні двори, монастирі, що були віддалені від стародавнього міського ядра, але становили невід’ємну частину давнього міста.

            У 1986 році І. І. Мовчан захистив кандидатську дисертацію «Історична топографія околиці стародавнього Києва». Упродовж 1981–1986 років брав участь у розкопках західнослов’янського городища Старигард (ФРН), за результатами яких у Німеччині 1991 року вийшла друком книга «Старигард-Ольденбург», автори якої – німецькі та українські вчені.

            З 1990-го по 2005 рік І. І. Мовчан очолював комплексну Старокиївську експедицію з вивчення Верхнього Києва та околиць стародавнього міста IX–XIII ст. Були досліджені храми (Ірининська церква та ін.), окремі боярські садиби, житлові квартали та оборонні споруди Київського дитинця, «міста Ярослава», Копиревого кінця, Щекавицький та Китаєвський могильники, укріплений пункт на західній околиці Києва (на території парку поблизу станції метро «Берестейська») тощо. Виявлені матеріали збагатили науку новими даними про стародавнє місто IX–XIII ст.

            Здобутки польових досліджень утілено в численних наукових працях ученого. Він – автор понад 90 наукових статей, трьох монографій, серед яких – «Кирилівська церква в Києві» (1968, співавтор І. Ф. Тоцька), «Древние Выдубичи» (1982), «Давньокиївська околиця» (1993), розділів у колективних монографіях «Стародавній Київ» (1975, 1993), «Археологічні дослідження Стародавнього Києва» (1976), «Новое в археологии Киева» (1981), «Археологические исследования Киева 1978–1983 гг.» (1985).

            За цикл наукових робіт з історії середньовічного Києва (1972–1982) Івану Мовчану (разом з іншими авторами) 1983 року присуджено Державну премію України в галузі науки і техніки. Багато праці він доклав до підготовки та організації археологічних виставок в Україні та за кордоном.

            Іван Іванович проводив педагогічну й громадську роботу, тривалий час був членом вченої ради, понад 30 років очолював профспілку Інституту археології НАН України, був активним учасником багатьох міжнародних і республіканських конгресів, конференцій. Як голова секції пам’яток археології Київської міської організації Товариства охорони пам’яток історії та культури України Іван Іванович плідно співпрацював з архітекторами й реставраторами, був консультантом та співавтором багатьох проектів з розбудови історичних районів Києва, реконструкції численних пам’яток історії та культури, зробив гідний внесок у збереження національної історико-культурної спадщини України.

            Чуйність і доброзичливість Івана Івановича викликала повагу всіх, кому пощастило працювати та спілкуватися з ним.

Колектив Музею історії Десятинної церкви сумує

і висловлює глибоке співчуття рідним та близьким

Івана Івановича Мовчана.

Вічна йому пам'ять!

Прощання відбудеться в четвер (18 січня 2024 року)

в лікарні на вул. Петра Запорожця о 13.00