Анонси

Звичайно, ми знайомі з історією Києва. В цілому. Але подробиці!.. Саме вони навчають свободи від маніпулятивних узагальнень, котрі чуємо навіть від знавців… А тому запрошуємо Вас до подорожі туди, де народилося наше місто, де було збудовано його перший мурований храм за новітніми на той час технологіями, де було влаштовано першу «експозицію», де упокоївся після смерті князь Володимир, день пам'яті якого став Днем Державності України, де тримався останній бастіон оборони Києва від Батия, де сходяться найстарші київські вулиці, де знайдено численні скарби, де вже за козацьких часів відбувалися розкопки старовини, де досі залишаються таємниці! Це Старокиївська гора з її серцем — фундаментами Десятинної церкви й князівських палаців, пам'яттю про тисячолітню історію! Під час подорожі Ви почуєте про несподіване спростування одних легенд і народження інших та збагатитеся справжніми науковими знаннями!

Екскурсії замовляйте за тел. 063 9214552 (Viber)


 

У зв'язку з продовженням адаптивного карантину

(до першого жовтня 2021 року)

екскурсії в Музеї необхідно замовляти заздалегідь
за телефоном 063 9214552 (Viber) або за електронними адресами:
desitinnai@ukr.net та pilligrim.midc@ukr.net
Екскурсії проводяться з 10:00 до 16:00 по Старокиївській горі
(вул. Володимирська, 2) та на виставці
«Етюди з минулого Десятинної церкви»
(тільки за попереднім записом
групи не менше 5 та не більше 8 осіб).
Вартість квитків – 25 грн, для дітей та пільгових категорій – 15 грн.
Дотримання маскового режиму обов'язкове.


 

У Музеї історії Десятинної церкви вакантні такі посади:

  • заступник головного бухгалтера;
  • провідний науковий співробітник;
  • прибиральник службових приміщень

Для отримання додаткової інформації звертайтеся до відділу кадрів
тел. (044) 299-91-77

 


МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ ТА ІНФОРМАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
ВИКОНАВЧИЙ ОРГАН КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ
(КИЇВСЬКА МІСЬКА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ)
ДЕПАРТАМЕНТ КУЛЬТУРИ
МУЗЕЙ ІСТОРІЇ ДЕСЯТИННОЇ ЦЕРКВИ

Круглий стіл, присвячений 970-річчю з часу заснування Києво-Печерської лаври
та 390-річчю з часу заснування Лаврської школи

Головуючий: Єлизавета Архипова, заступник директора з наукової роботи МІДЦ

Регламент: доповідь – 20 хв.; обговорення – 10 хв.

11:00         Початок роботи

Доповіді учасників:

11:10–11:30 Віталій Козюба – провідний науковий співробітник Науково-дослідного відділу історико-археологічних досліджень Музею історії Десятинної церкви «Земельні володіння Печерського монастиря на околицях Києва в XVI століття»

11:40–12:00 Артур Кукуішко – старший науковий співробітник Науково-дослідного відділу історико-археологічних досліджень Музею історії Десятинної церкви «Іоасеф Кроковський: ректор Києво-Могилянської Академії, архімандрит Києво-Печерської лаври, митрополит Київський та Галицький»

12:10–12:30 Владислав Дятлов – провідний науковий співробітник Науково-дослідного відділу історико-археологічних досліджень Музею історії Десятинної церкви «Концептуалізація Дальніх печер Києво-Печерської лаври як первісної ділянки монастиря: традиція XVIІ століття про події 1051–-1062 років»      

12:40 –13:00 Обговорення, підведення підсумків

Оргкомітет
 


 

Шановні колеги!
Запрошуємо вас узяти участь
у ІХ наукових читаннях Музею історії Десятинної церкви,
присвячених 1025-річчю освячення Десятинної церкви,

які відбудуться 14 грудня 2021 року в Інституті археології НАН України
за адресою: вул. Григорія Сковороди, 9Б, відділ археології Києва

Планується розглянути і обговорити багато питань, повʼязаних із будівництвом, освяченням, архітектурою та оздобленням найдавнішого мурованого храму Києва і Київської Русі – церкви Богородиці Десятинної, яка відігравала визначну роль у церковному, культурному й мистецькому житті Давньої Русі та була осередком духовності й освіти; з історією дослідження, вивчення та проблем збереження, музеєфікації і популяризації цього храму і пам'яток матеріальної та духовної спадщини Києва й Київської Русі.
Перевагу при виборі тем буде надано новітнім дослідженням.
Робочі мови читань: українська, російська.
Заявки про участь у Читаннях із зазначенням назви теми доповіді та повною інформацією про себе (імʼя, по-батькові, прізвище, науковий ступінь, місце роботи, посада, контактний телефон, електронна адреса) просимо надати до 1 серпня 2021 року за адресою: 04053, м. Київ, вул. Обсерваторна, 21А або за електронними адресами: desitinnai@ukr.net; lizarhip@gmail.com (Архипова Єлизавета Іванівна).

За підсумками Читань заплановано видати збірку матеріалів.
Тексти доповідей мають бути надіслані до 15 вересня 2021 року.
Оргкомітет здійснює відбір запропонованих матеріалів. У разі недотримання вимог доповідь може бути відхилена.

Вимоги до оформлення доповідей, що подаються:

обсяг до 15 сторінок форматом А4 (гарнітура Times New Roman, 14-й кегль, через 1,5 інтервала). Ілюстрації, надані в електронному вигляді у форматі tiff або jpeg, повинні мати роздільну здатність не менше 300 dpi. Підписи до ілюстрацій надаються окремим списком наприкінці тексту. Посилання на літературу оформляються напівкодом (у квадратних дужках: прізвище автора, рік видання, сторінка, номер малюнка). Наприклад: [Айналов 1895, с. 233–239; Лукомський 2000, с. 10, рис. 1]. 
Список літератури подається наприкінці статті за абеткою, наприклад: 
- стаття в періодичному виданні: Журухина, Е. Ю., Храмченкова, Р. Х. 2012. Стеклоделательные мастерские Киевского Подола. Филология и культура, 3 (29), с. 226–234; 
- стаття в збірнику: Сагайдак, М. А., Сергеєва, М. С. 1999. Дослідження на Київському Подолі у 1998 р. Археологічні відкриття в Україні 1998–1999 рр., с. 40–42; 
- монографія: Щапова, Ю. Л. 1972. Стекло Киевской Руси. Москва; 
- тези: Архипова, Е. И. 2013. Каменная скульптура Южной Руси ХІІ–ХІІІ веков: между Востоком и Западом. Древнерусское искусство. 1963–2013. Итоги и перспективы: тезисы докладов международной конференции. Москва, 15–17 октября 2013 года. Москва, с. 6–8; 
звіт: Сухобоков, О. В. 1986. Отчет о работах Левобережной славяно-русской экспедиции ИА АН УССР в 1986 г. Науковий архів ІА НАНУ, ф. е. 1986/31; 
стаття в іноземному періодичному виданні: Kröger, J. 2007. An Islamic Mold. Journal of Glass Studies, 49, p. 265–266; 
монографія: Weitzmann, K. 1976. The Monastery of Saint Catherine at Mount Sinai: the Icons. Princeton.
До тексту додається анотація (укр., рос., англ. мовами) із зазначенням ключових слів. Текст має бути поданий в електронному варіанті у форматі Word (будь-якої версії), ілюстрації подаються окремо. 

Автори несуть відповідальність за достовірність наведених фактів, повноту та системність висвітлення досліджуваних питань, написання власних імен та географічних назв, посилання на джерела та літературу.

Оплата витрат для учасників конференції за рахунок організації, яка відряджає.
Довідки за телефоном: 0508735306 

Оргкомітет
 


60 років підкорення космосу
 
До Всесвітнього дня авіації і космонавтики 
 
Музей історії Десятинної церкви готує 
 
он-лайн виставку дитячих малюнків «КОСМОС»

Українські дослідники зробили вагомий внесок у дослідження й підкорення космічного простору. Одним з перших і значних став внесок Юрія Кондратюка, який ще на початку минулого століття розрахував траєкторію польоту космічного корабля на Місяць, що отримала назву «Траса Кондратюка». А українця Сергія Корольова називають батьком космонавтики. Завдяки його розробкам, ініціативі та керівництву відбувся перший політ людини в космос. Неоціненним є вклад ще одного українського вченого – Валентина Глушка, творця рідинних реактивних космічних двигунів. Для дослідження й підкорення космосу працювали багато українських вчених та інженерів. Одним з перших українців, що полетіли в космос, був Павло Попович. А першим космонавтом незалежної України став Леонід Каденюк, який у складі міжнародного екіпажу провів на борту американського Шатла 15 днів! 

За роки незалежності Україна відправила в космос три супутники – «Січ-1», «Січ-1М», «Січ-2». Зараз в Україні виготовляються двигуни для космічних кораблів та різні вузли для них. Нещодавно Європейське космічне агентство запустило ракету-носій з українським двигуном. Уже сьомий рік передає сигнал з орбіти апарат, розроблений у стінах Київського політехнічного інституту ім. Сікорського, а в наші дні студенти й науковці цього інституту розробляють наносупутники. В України є не тільки космічне минуле, а й майбутнє!
Дорогі діти! Малюнки на конкурс збираємо до кінця квітня, а он-лайн виставка відбудеться у травні. Можливо, у ваших родинах збереглися малюнки про космос ваших дідусів і бабусь чи батьків? Це буде цікаво!

Надсилайте роботи на адресу desitinnai@ukr.net у вигляді фото або сканів у форматі .jpg або .tif не менш ніж 300 dpi. Під малюнком вкажіть прізвище, ім'я, вік та місто. Чекаємо!


Шановні друзі!

Вже понад рік ми усі живемо в умовах пандемії, дотримуючись, у залежності від епідемічної ситуації, то м'яких, то більш суворих карантинних обмежень.

Саме зараз, Музей історії Десятинної церкви, як й інші музеї Києва, закриті для відвідування до 9 квітня. Але!..

Але – з нами завжди прагнення людини до знань і краси, а отже, зокрема, до історії, її мудрих уроків і чудових пам'яток!.. А ще – з нами велика скарбиниця джерел та досвіду києвознавців, закоханих у своє місто.

Отже, запрошуємо вас заходити на офіційний сайт музею (http://mdch.kiev.ua/) і сторінку в ФБ, там ви знайдете наукові та науково-популярні статті, лекції, екскурсії в рубриці "Прогулянки містом" і дізнаєтеся багато цікавих історичних фактів про перший християнський храм – Десятинну церкву – та минуле і сьогодення Києва…


 

МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ ТА ІНФОРМАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
ВИКОНАВЧИЙ ОРГАН КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ
(КИЇВСЬКА МІСЬКА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ)
ДЕПАРТАМЕНТ КУЛЬТУРИ
МУЗЕЙ ІСТОРІЇ ДЕСЯТИННОЇ ЦЕРКВИ

Круглий стіл

«85 років з часу знесення
 
Десятинної церкви за проектом В. Стасова»

23 березня 2021 року
Київ, Музей історії Десятинної церкви
вул. Обсерваторна, 21 А

 

Головуючий: Єлизавета Архипова, заступник директора з наукової роботи

Регламент: доповідь — 20 хв.; обговорення — 10 хв.

11:00         Початок роботи.

Доповіді учасників:

11:10 — 11:30       Віталій Козюба — провідний науковий співробітник науково-дослідного відділу історико-археологічних досліджень Музею історії Десятинної церкви «До історії руйнації Десятинної церкви»

11:40 — 12:00       Артур Кукуішко — старший науковий співробітник науково-дослідного відділу історико-археологічних досліджень Музею історії Десятинної церкви «Знесення Десятинної церкви у контексті заходів та подій антирелігійної кампанії кінця 1920 – 1930-х років»

12:10 — 12:30       Владислав Дятлов — провідний науковий співробітник науково-дослідного відділу історико-археологічних досліджень Музею історії Десятинної церкви «Оздоблення інтер’єру «стасівської» Десятинної церкви»   

12:40 — 13:00       Обговорення, підведення підсумків.

 

Оргкомітет


 

У Київському палаці дітей та юнацтва (на Печерську)
відбулася лекція провідного наукового співробітника
Науково-дослідного відділу історико-археологічних досліджень
Музею історії Десятинної церкви
Владислава Дятлова

«Архітектура Київської Русі»,

присвячена 1025-річчю освячення Десятинної церкви (996–2021)

Відповідно до санітарно-епідеміологічних вимог (для запобігання захворювання на ковід-19), лекцію було прочитано у два сеанси – для двох груп слухачів.

Юні слухачі були ознайомлені з інформацією про муровану архітектуру Київської держави Х–ХІІІ ст., народження якої стало наслідком християнізації та поширення на теренах країни хрестово-купольних храмів, тип яких був запозичений з Візантії. Як і храми середньовічної Європи, храми Київської Русі правили за найбільші культурні осередки своєї доби: через архітектуру, образотворче мистецтво, співи, літературу, проповіді. Тут зосереджувалися найкращі досягнення, що давали людині відчуття «неба на землі», великого й змістовного свята у протиставленні із суворою буденністю.

Впродовж лекції слухачам було продемонстровано понад 100 слайдів, що ілюстрували зміни, які відбувалися в архітектурі впродовж близько 250 років від Володимирового Хрещення (988–989) до монгольської навали (1237–1241), екстер’єри та інтер’єри збережених в Україні пам’яток, графічні реконструкції споруд, розташування давньоруських церков у Києві та інших регіонах України.

Архітектура найдавніших храмів Київської Русі надихала і зодчих українського бароко, прикладом якого є Свято-Троїцький собор у Чернігові та знищений у 30-х роках ХХ ст. Свято-Микільський собор, який був розташований на місці сучасного Київського палацу дітей та юнацтва.

 

Переглянути усі анонси до 2020 року включно