Анонси

60 років підкорення космосу
 
До Всесвітнього дня авіації і космонавтики 
 
Музей історії Десятинної церкви готує 
 
он-лайн виставку дитячих малюнків «КОСМОС»

Українські дослідники зробили вагомий внесок у дослідження й підкорення космічного простору. Одним з перших і значних став внесок Юрія Кондратюка, який ще на початку минулого століття розрахував траєкторію польоту космічного корабля на Місяць, що отримала назву «Траса Кондратюка». А українця Сергія Корольова називають батьком космонавтики. Завдяки його розробкам, ініціативі та керівництву відбувся перший політ людини в космос. Неоціненним є вклад ще одного українського вченого – Валентина Глушка, творця рідинних реактивних космічних двигунів. Для дослідження й підкорення космосу працювали багато українських вчених та інженерів. Одним з перших українців, що полетіли в космос, був Павло Попович. А першим космонавтом незалежної України став Леонід Каденюк, який у складі міжнародного екіпажу провів на борту американського Шатла 15 днів! 

За роки незалежності Україна відправила в космос три супутники – «Січ-1», «Січ-1М», «Січ-2». Зараз в Україні виготовляються двигуни для космічних кораблів та різні вузли для них. Нещодавно Європейське космічне агентство запустило ракету-носій з українським двигуном. Уже сьомий рік передає сигнал з орбіти апарат, розроблений у стінах Київського політехнічного інституту ім. Сікорського, а в наші дні студенти й науковці цього інституту розробляють наносупутники. В України є не тільки космічне минуле, а й майбутнє!
Дорогі діти! Малюнки на конкурс збираємо до кінця квітня, а он-лайн виставка відбудеться у травні. Можливо, у ваших родинах збереглися малюнки про космос ваших дідусів і бабусь чи батьків? Це буде цікаво!

Надсилайте роботи на адресу desitinnai@ukr.net у вигляді фото або сканів у форматі .jpg або .tif не менш ніж 300 dpi. Під малюнком вкажіть прізвище, ім'я, вік та місто. Чекаємо!


Шановні друзі!

Вже понад рік ми усі живемо в умовах пандемії, дотримуючись, у залежності від епідемічної ситуації, то м'яких, то більш суворих карантинних обмежень.

Саме зараз, Музей історії Десятинної церкви, як й інші музеї Києва, закриті для відвідування до 9 квітня. Але!..

Але – з нами завжди прагнення людини до знань і краси, а отже, зокрема, до історії, її мудрих уроків і чудових пам'яток!.. А ще – з нами велика скарбиниця джерел та досвіду києвознавців, закоханих у своє місто.

Отже, запрошуємо вас заходити на офіційний сайт музею (http://mdch.kiev.ua/) і сторінку в ФБ, там ви знайдете наукові та науково-популярні статті, лекції, екскурсії в рубриці "Прогулянки містом" і дізнаєтеся багато цікавих історичних фактів про перший християнський храм – Десятинну церкву – та минуле і сьогодення Києва…


 

МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ ТА ІНФОРМАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
ВИКОНАВЧИЙ ОРГАН КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ
(КИЇВСЬКА МІСЬКА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ)
ДЕПАРТАМЕНТ КУЛЬТУРИ
МУЗЕЙ ІСТОРІЇ ДЕСЯТИННОЇ ЦЕРКВИ

Круглий стіл

«85 років з часу знесення
 
Десятинної церкви за проектом В. Стасова»

23 березня 2021 року
Київ, Музей історії Десятинної церкви
вул. Обсерваторна, 21 А

 

Головуючий: Єлизавета Архипова, заступник директора з наукової роботи

Регламент: доповідь — 20 хв.; обговорення — 10 хв.

11:00         Початок роботи.

Доповіді учасників:

11:10 — 11:30       Віталій Козюба — провідний науковий співробітник науково-дослідного відділу історико-археологічних досліджень Музею історії Десятинної церкви «До історії руйнації Десятинної церкви»

11:40 — 12:00       Артур Кукуішко — старший науковий співробітник науково-дослідного відділу історико-археологічних досліджень Музею історії Десятинної церкви «Знесення Десятинної церкви у контексті заходів та подій антирелігійної кампанії кінця 1920 – 1930-х років»

12:10 — 12:30       Владислав Дятлов — провідний науковий співробітник науково-дослідного відділу історико-археологічних досліджень Музею історії Десятинної церкви «Оздоблення інтер’єру «стасівської» Десятинної церкви»   

12:40 — 13:00       Обговорення, підведення підсумків.

 

Оргкомітет


 

У Київському палаці дітей та юнацтва (на Печерську)
відбулася лекція провідного наукового співробітника
Науково-дослідного відділу історико-археологічних досліджень
Музею історії Десятинної церкви
Владислава Дятлова

«Архітектура Київської Русі»,

присвячена 1025-річчю освячення Десятинної церкви (996–2021)

Відповідно до санітарно-епідеміологічних вимог (для запобігання захворювання на ковід-19), лекцію було прочитано у два сеанси – для двох груп слухачів.

Юні слухачі були ознайомлені з інформацією про муровану архітектуру Київської держави Х–ХІІІ ст., народження якої стало наслідком християнізації та поширення на теренах країни хрестово-купольних храмів, тип яких був запозичений з Візантії. Як і храми середньовічної Європи, храми Київської Русі правили за найбільші культурні осередки своєї доби: через архітектуру, образотворче мистецтво, співи, літературу, проповіді. Тут зосереджувалися найкращі досягнення, що давали людині відчуття «неба на землі», великого й змістовного свята у протиставленні із суворою буденністю.

Впродовж лекції слухачам було продемонстровано понад 100 слайдів, що ілюстрували зміни, які відбувалися в архітектурі впродовж близько 250 років від Володимирового Хрещення (988–989) до монгольської навали (1237–1241), екстер’єри та інтер’єри збережених в Україні пам’яток, графічні реконструкції споруд, розташування давньоруських церков у Києві та інших регіонах України.

Архітектура найдавніших храмів Київської Русі надихала і зодчих українського бароко, прикладом якого є Свято-Троїцький собор у Чернігові та знищений у 30-х роках ХХ ст. Свято-Микільський собор, який був розташований на місці сучасного Київського палацу дітей та юнацтва.

 

Переглянути усі анонси до 2020 року включно