|
Шановні колеги! Запрошуємо вас узяти участь у ХІ наукових читаннях, присвячених 1035-річчю запровадження князем Володимиром християнства державною релігією Київської Русі, які відбудуться 14 грудня 2023 року в Музеї історії Десятинної церкви за адресою: м. Київ, вул. Обсерваторна, 21А
Планується розглянути й обговорити питання, повʼязані з історією дослідження, вивчення та проблемами збереження, музеєфікації та популяризації найдавнішого мурованого храму Києва і Київської Русі – церкви Богородиці Десятинної; її будівництвом, освяченням, архітектурою та оздобленням, а також роллю, яку відігравав цей храм у церковному, культурному та мистецькому житті Русі; його значення як осередка духовності й освіти; вивченням пам'яток матеріальної та духовної спадщини Києва й Київської Русі. Перевагу при виборі тем буде надано новітнім дослідженням. Робочі мови читань: українська, мови країн ЄС. Заявки про участь у Читаннях із зазначенням назви теми доповіді та повною інформацією про себе (імʼя, по-батькові, прізвище, науковий ступінь, місце роботи, посада, контактний телефон, електронна адреса) просимо надати до 1 серпня 2022 року за адресою: 04053, м. Київ, вул. Обсерваторна, 21А або за електронними адресами: desitinnai@ukr.net; lizarhip@gmail.com (Архипова Єлизавета Іванівна). За підсумками Читань заплановано видати збірку матеріалів. Вимоги до оформлення доповідей, що подаються: обсяг до 15 сторінок форматом А4 (гарнітура Times New Roman, 14-й кегль, через 1,5 інтервала). Ілюстрації, надані в електронному вигляді у форматі tiff або jpeg, повинні мати роздільну здатність не менше 300 dpi. Підписи до ілюстрацій надаються окремим списком наприкінці тексту. Посилання на літературу оформляються напівкодом (у квадратних дужках: прізвище автора, рік видання, сторінка, номер малюнка). Наприклад: [Айналов 1895, с. 233–239; Лукомський 2000, с. 10, рис. 1]. Список літератури подається наприкінці статті за абеткою, наприклад: - стаття в періодичному виданні: Журухина, Е. Ю., Храмченкова, Р. Х. 2012. Стеклоделательные мастерские Киевского Подола. Филология и культура, 3 (29), с. 226–234; - стаття в збірнику: Сагайдак, М. А., Сергеєва, М. С. 1999. Дослідження на Київському Подолі у 1998 р. Археологічні відкриття в Україні 1998–1999 рр., с. 40–42; - монографія: Александрович 1999: Александрович, В. 1999. Мистецтво Галицько-Волинської держави. Львів. - тези: Мудрицька: Мудрицька, М. 2006. Капітель із Чернігівського історичного музею ім. В. В. Тарновського. Середньовічні старожитності Центрально-Східної Європи. V Міжнар. cтудент. наук. археолог. конф. 14‑16 квітня 2006 р.: тези доп. Чернігів, с. 113–114. звіт: Сухобоков, О. В. 1986. Отчет о работах Левобережной славяно-русской экспедиции ИА АН УССР в 1986 г. Науковий архів ІА НАНУ, ф. е. 1986/31; стаття в іноземному періодичному виданні: Kröger, J. 2007. An Islamic Mold. Journal of Glass Studies, 49, p. 265–266; монографія: Weitzmann, K. 1976. The Monastery of Saint Catherine at Mount Sinai: the Icons. Princeton. До тексту додається анотація (укр., англ. мовами) із зазначенням ключових слів. Текст має бути поданий в електронному варіанті у форматі Word (будь-якої версії), ілюстрації подаються окремо. Автори несуть відповідальність за достовірність наведених фактів, повноту та системність висвітлення досліджуваних питань, написання власних імен та географічних назв, посилання на джерела та літературу. Оплата витрат для учасників конференції за рахунок організації, яка відряджає. Довідки за телефоном: Viber 0508735306 Оргкомітет
|
Слов'янська писемність: від глаголиці до латинкиОдним з найважливіших здобутків людства за всю його історію є винайдення писемності. Вірогідно, якби близько п'яти тисяч років тому писемність не з'явилася, ми б ніколи не досягли тих результатів, які маємо в науці та культурі. Постанню слов'янської писемності ми завдячуємо двом братам, котрі походили з міста Салоніки і жили у ІХ ст., - Кирилу і Мефодію. У День пам'яті просвітителів слов'ян Кирила і Мефодія 24 травня відзначається День слов'янської писемності і культури. Напередодні цієї пам'ятної дати, 20 травня, запрошуємо прослухати доповідь старшого наукового співробітника Музею історії Десятинної церкви Олега Ричка на тему "Слов'янська писемність: від глаголиці до латинки". У ході доповіді буде розглянуто питання становлення й розвитку слов'янської писемності, поговоримо про місію Кирила і Мефодія та її значення, дізнаємося про те, який вигляд мали, і який могли б мати слов'янські тексти взагалі та українські зокрема. Після завершення доповіді можна буде поставити лектору запитання і взяти участь в обговоренні запропонованої теми. Місце проведення: Бібліотека ім В Винниченка ЦБС Шевченківського р-ну м Києва, вул. Кудрявская, 2. Чекаємо всіх бажаючих! Вхід вільний.
|
Яка вулиця в Києві найдавніша?
Відповідь на це питання не є очевидною, як може здатися на перший погляд. Ці таємниці розкриє лекція старшого наукового співробітника Розповідь буде стосуватися різних локацій: Старокиївської гори, території міста часів Ярослава Мудрого, навіть околиць сучасного Києва. Буде розглянуто плани та карти міста XVII‑XIX століть. Лекція відбудеться 30.04.2023 року Початок о 14:00 |
|
29.04.2023 о 13:00 у Бібліотеці ім. В. Винниченка ЦБС Шевченківського р-ну м. Києва (вул. Кудрявська, 2) відбудеться лекція старшого наукового співробітника Музею історії Десятинної церкви «Рюрик Ростиславич. Особистість і час».
Cеред багатьох постатей княжої доби Рюрик Ростиславич цікавий не тільки тим, що він є фактично втіленням духу тієї епохи, але й контроверсійністю його вчинків. Його довге бурхливе життя припало на час усобиць і боротьби княжих родів за київський престол. З Рюриком Ростиславичем також пов’язані видатні явища в царині культури: спорудження храмів з новими стилістичними особливостями архітектури та частина літопису, у якій збереглися тогочасні літературні твори – панегірики князю і його діяльності. |
20 січня 14:00 — 16:00Історичне осмислення: У день Соборності - про СоборБібліотека ім В Винниченка ЦБС Шевченківського р-ну м Києва
Лектор: провідний науковий співробітник Собор – це храм, який збирає багатьох. Собором називають не лише храм, а й зібрання вірних чи сонм святих. Мріючи про Соборну Україну, українці віками підносили молитви до Собору Печерських святих - зібрання святих Києво-Печерської лаври, котра була найбільш шанованою християнською святинею країни. Цей Собор здебільшого асоціюється з Київською Руссю, але не всі знають, що біографічно його персоналії охоплюють часи від Різдва до космічної ери та географічний простір кількох континентів. Запрошуємо всіх бажаючих послухати, осмислити, обговорити... Вхід безкоштовний |
