Митець, рукою якого водять янголи

Submitted by admin on Mon, 02/06/2017 - 20:04

12 лютого 2017 року виповнюється 85 років із дня народження відомого художника-монументаліста, заслуженого художника України, члена Національної спілки художників України, дійсного члена Української академії архітектури, митця невтомної наснаги

ТОЦЬКОГО Леоніда Григоровича

Леонід Григорович народився у с. Лехнівка Бережанського району Київської області. Його шлях у мистецтві почався з навчання в Київському училищі прикладного мистецтва, яке містилося в той час на території Києво-Печерської лаври. Навчання у професійних педагогів і народних майстрів, у закладі з багатими національними традиціями, знайомство з художниками – Володимиром Івановичем Бондаренком, Григорієм Оксентійовичем Довженком, Іваном Миколайовичем Гончаром, Дмитром Миколайовичем Шавикіним, Григорієм Івановичем Синицею, за словами митця, сформувало його свідомість, дало знання українського і світового мистецтва, культури та історії.

Перші кроки самостійної роботи після закінчення училища визначили його подальший творчий шлях: Леонід Григорович почав працювати в команді відомих реставраторів вищої кваліфікації під керівництвом Луки Петровича Калініченка, які виконували надзвичайно важливу і відповідальну роботу з рятування й реставрації унікальних мозаїк і фресок ХІ ст. Київського Софійського собору – пам’ятки світового значення. З того часу Леонід Григорович не пориває зв’язок зі старовинними пам’ятками візантійського і давньоруського мистецтва України.

Закінчивши 1965 року Київський державний художній інститут (нині – Національна академія образотворчого мистецтва), Леонід Григорович працював художником-реставратором монументального живопису пам’яток України і художником-монументалістом. Він також робив копії мозаїк і фресок Софійського й Михайлівського соборів і Десятинної церкви в техніці оригіналів, які зберігаються в Національному заповіднику «Софія Київська» та інших музеях і гідно репрезентують давнє мистецтво України у світі.

Сьогодні Леонід Григорович Тоцький є відомим художником-монументалістом, чия творчість присвячена відтворенню мистецьких творів Київської Русі та відродженню найдавніших технік монументального живопису – мозаїки і фрески. За 63 роки творчої роботи ним створено велику кількість творів у різних техніках: мозаїка, монументальні розписи, вітражі, ковка, різьблення по дереву й каменю, карбування, які збагатили мистецьку скарбницю України.

Уже 52 роки Л.Г. Тоцький плідно працює художником-монументалістом у Київському творчо-виробничому комбінаті «Художник» Національної спілки художників України. Художник-реставратор вищої кваліфікаційної категорії у 1950–1970-х роках, він здійснював реставрацію багатьох київських пам’яток монументального живопису, серед яких, окрім мозаїк і фресок ХІ ст. Софійського собору, фрески ХІІ ст. Кирилівської церкви, олійного живопису XVIII ст. Іллінської церкви.

Засвоївши техніку і стиль давніх майстрів, Л.Г. Тоцький застосовує їх у своїх творчих роботах і копіях видатних творів монументального мистецтва, що оздоблювали й оздоблюють інтер’єри давніх пам’яток: мозаїчної підлоги кінця Х ст. Десятинної церкви, яка з 1980-х років експонується на фундаментах цього найдавнішого храму Давньої Русі, багатьох мозаїк і фресок ХІ–ХІІ ст. Софійського й Михайлівського Золотоверхого соборів і Кирилівської церкви (25 творів). Л.Г. Тоцький відтворив втрачені під час Другої світової війни картини С. Васильківського і М. Самокиша та розписи на склепіннях зали засідань Полтавського краєзнавчого музею (1989–2000 рр.); мозаїки стін та підлогу у відновленому Успенському соборі Києво-Печерського монастиря (1999); був головним художником відновлення мозаїк і розписів центрального нефу Михайлівського собору, виконав копії вивезених до Державної Третьяковської галереії мозаїки Димитрія Солунського і фрески Миколи Чудотворця. У 2016 році він працював над відновленням-реконструкцією мозаїчної підлоги церкви Святого Михаїла Видубицького монастиря кінця ХІ ст.

Л.Г. Тоцький виконав оформлення багатьох сучасних громадських споруд у різних куточках України: вестибюля і фасадів Інституту теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова НАН України (1970), санаторіїв «Бердянськ» і «Лазурний» (1972–1978), церкви Благовіщення в павільйоні над Золотими воротами (1983); у 2003 році за його участю виконана мозаїка склепіння вестибюля Київського залізничного вокзалу, 2004 року – розписи в Трьохсвятительській церкві, 2005 року – оздоблення фасадів нової будівлі Академічного лялькового театру, дитячої лікарні Печерського району (12 мозаїчних композицій і герб Печерського району), мозаїки «Андрій Первозваний» і «Святий Володимир» на фасаді Покровського храму на Оболоні; 2006 року – мозаїка «Святий Миколай» на східному фасаді церкви Святого Миколи на воді біля Річкового вокзалу, ковані ворота для Національного академічного драматичного театру ім. Івана Франка, два пам’ятники чорнобильцям у меморіальному комплексі в Дарниці, 2012 року – мозаїчні розписи храму Миколи Святоші неподалік станції метро «Лісова». Л.Г. Тоцький створив серію мозаїчних портретів історичних діячів України – великих київських князів Володимира і Ярослава Мудрого, гетьмана Івана Мазепи, Тараса Шевченка, Михайла Грушевського, Лесі Українки та багатьох інших. Твори Л.Г. Тоцького зберігаються в багатьох музеях України і з великим успіхом експонуються на виставках в Україні і за кордоном. Деякі з них ви зможете побачити і в Музеї історії Десятинної церкви, другом якого є Леонід Григорович.

Талант, невичерпна енергія і працьовитість – головні риси творчої особистості Леоніда Григоровича. Досвідчений майстер, він став гідним продовжувачем традицій візантійського і давньоруського живопису часів розквіту Візантії і Київської Русі. Колеги по цеху кажуть, що його рукою водять янголи. Відроджуючи і переосмислюючи давні традиції в сучасному мистецтві, Л.Г. Тоцький створив оригінальні твори, увічнив минуле і сучасне України.

Мозаїка «Богоматір Нікопея» – новий твір Леоніда Григоровича, створений 2016 року і встановлений в люнеті східного міського фасаду павільйону-реконструкції музею «Золоті ворота» – стала не тільки видатним твором монументального мистецтва, вона стала візитівкою Києва. Духовно глибокий образ, створений митцем, як і в часи Київської Русі, став символом захисту і оберегом нашого міста. Відновлення давньої ікони, яка в ХІ ст. прикрашала головний в’їзд до Києва – це не лише данина нашій історії, але й створення образу берегині для всіх українців, які відстоюють незалежність і боронять нашу землю.

У фінальній стадії створення мозаїчного панно взяли участь дружина Президента України Марина Порошенко, міністр культури України Євген Нищук та діти з художнього колективу Театру пісні «Ладоньки». 19 травня ікону урочисто освятив патріарх Української Православної Церкви Київського патріархату Філарет, який зазначив, що коли на Сході продовжується війна і нам потрібна перемога, ця ікона Богоматері стане символом Божого заступництва не тільки Києва, а й усієї України.

Урочисте відкриття панно 28 травня 2016 року стало визначною подією мистецького і суспільного життя Києва.

Колектив Музею історії Десятинної церкви вітає Леоніда Григоровича з ювілеєм і бажає йому здоров’я і творчої наснаги, реалізації його задумів, яких у нього багато.

Переглянути альбом фотографій робіт ТОЦЬКОГО Леоніда Григоровича

Категорию: