|
28 березня 2017 року в Музеї історії Десятинної церкви відбувся Круглий стіл: «Роль Миколи Макаренка в розвитку археології та музейної справи», присвячений 140-літтю від дня народження вченого.
Микола Омелянович Макаренко (4 лютого 1877 – 4 січня 1938) – відомий українській археолог і мистецтвознавець, жертва сталінських репресій, який у 1934 році відмовився підписати акт на знесення Михайлівського Золотоверхого монастиря. Учасники Круглого столу висвітлили найбільш значущі з проведених Миколою Макаренком в Україні археологічних досліджень у Монастирищі на городищі роменської культури Х – першої половини ХІ ст. у 1901, 1906 і 1924 роках (доповідь кандидата історичних наук Олексія Комара) і Спасо-Преображенського собору в Чернігові 1923 року, по слідам яких собор досліджувався у 2012–2014 роках експедицією Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка під керівництвом авторки доповіді кандидата історичних наук Олени Черненко. Знаковою подією до ювілею вченого стало й оприлюднення відомим києвознавцем Ольгою Друг фотоальбому видів Києва 1870-х років зі збірки Миколи Макаренка, що знову повернулася до Києва саме цього року. Учню вченого – археологу Сильвестру Магурі – була присвячена доповідь провідного наукового співробітника Музею історії Десятинної церкви Віри Павлової. Про перспективи дослідження інтелектуальної біографії вченого доповіла Катерина Чуєва – заступник генерального директора Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, першим директором якого був Микола Макаренко. Передісторія створення музейних колекцій Києва (1820–1830-ті роки) стала темою доповіді Тетяни Ананьєвої – провідного наукового співробітника Музею історії Десятинної церкви. Яскрава, але трагічна біографія вченого, його вклад у збереження культурної спадщини і розвиток історичної науки України заслуговують на пам’ять і шану нащадків. |
