1936 – 1937 рр.

Робота київської експедиції під керівництвом Т. М. Мовчанівського

Після перенесення столиці Радянської України з Харкова до Києва в історичній частині міста розпочалось активне будівництво. На Старокиївській горі в колишній садибі Петровського (вул. Володимирська, 2), поруч із Десятинною церквою, у 1936–1937 роках працювала Київська археологічна експедиція Інституту історії матеріальної культури АН УРСР на чолі з Теодосієм Миколайовичем Мовчанівським (іл. 1). На великій території від вул. Володимирської до краю гори в бік урочища Гончари було закладено десятки розкопів, шурфів, пошукових траншей, у яких виявлено багато археологічних об’єктів та знахідок від доби трипільської культури до пізнього середньовіччя. Серед них – поховання черняхівської культури ІІІ–ІV ст. н.е., так зване «капище», повторно розкрите після розкопок В. Хвойки 1908 року, рів Старокиївського городища, фундаменти «східного» палацу.



 Іл. 1. Т.М. Мовчанівський на розкопках біля Десятинної церкви восени 1936 р. (за: Козюба, 2015, с. 28–29, іл. 1)

У 1937 році після демонтажу Десятинної церкви ХІХ ст. одну з пошукових траншей було здійснено на місці південної стіни храму. Завдяки їй з’ясувалося, що в цій частині церкви зберігся давній фундамент і нижня частина стіни (іл. 2; 3), що відкрило можливість повного дослідження давньої Десятинної церкви в наступні роки. У складі експедиції працювали науковці Ф.Б. Копилов, В.К. Гончаров, Г.Н. Зацепіна, Н.Й. Байорис, М.П. Ткач (антропологія), Ю.Ю. Павлович (художник) та інші.



			
 Іл. 2. Ділянка південної стіни Десятинної церкви, досліджена 1937 р. (за: Козюба, 2015, с. 30–32, іл. 9)


 Іл. 3. Креслення ділянки південної стіни Десятинної церкви в щоденнику Ф.Б. Копилова 1937 р.
? Науковий архів Інституту археології НАН України

Експедицією Т.М. Мовчанівського поруч зі «східним» палацом було виявлено камерне зрубне язичницьке поховання дружинника з рабинею і конем, яке містило скандинавські речі. За словами дослідника, це поховання «пояснювало роль і місце скандинавських елементів у суспільних відносинах того часу». На початку 1938 року Т.М. Мовчанівського було заарештовано за звинуваченням у підривній шкідливій діяльності в царині науки. У травні того ж року його було страчено. Було репресовано також декілька інших учасників цієї експедиції. Значно оновлена експедиція продовжила свою роботу у 1938–1939 роках під керівництвом ленінградського фахівця М.К. Каргера.

Знахідки з розкопок Т.М. Мовчанівського зберігаються в Національному музеї історії України та Національному заповіднику «Софія Київська». Науковий доробок експедиції був широко використаний М.К. Каргером у його публікаціях без посилань на репресованого керівника експедиції 1936–1937 років.

Віталій Козюба


Джерела та література

Каргер М.К. Древний Киев. – Москва; Ленинград, 1958. – Т. 1. – С. 59, 151–152, 178–181, 196–197, 206–208 та наступні; 1961. – Т. 2. – С. 26, 65–67.

Козюба В.К. Дослідження Десятинної церкви і прилеглої території у 1936–1939 роках (короткий огляд негативів розкопок з Наукового архіву ІА НАН України) // Opus Mixtum. – Київ, 2015. – № 3. – С. 27–36.

Павлова В. Мовчанівський Теодосій Миколайович (1899–1938) // Музейний простір.


Повернутись до ІСТОРИЧНОЇ ХРОНОЛОГІЇ ЦЕРКВИ БОГОРОДИЦІ ДЕСЯТИННОЇ