Перша третина ХІІ століття

 

Ремонт і перебудова окремих частин храму,
у тому числі його південно-західного кута

Під час археологічних досліджень Десятинної церкви М.К. Каргера 1938–1939 років у південно-західному куті Десятинної церкви було виявлено залишки нижніх частин стін, що їх, за використаною в них товстою цеглою, дослідник відніс до реставрації церкви часів митрополита Петра Могили (1630–40-ві роки ХVІІ ст.). У 1990-х роках до цього питання звернувся російський дослідник Ю.Б. Бірюков. Ретельно вивчивши польову документацію (щоденники, креслення) розкопок М.К. Каргера та обстеживши залишки кладки південно-західного кута, які були музеєфіковані й відкриті для огляду протягом 1982–2005 років, Ю.Б. Бірюков дійшов висновку, що цю кладку змуровано на вапняно-цем’янковому розчині, який використовувався тільки в домонгольський час. Відтак він датував кладку 1240 роками, оскільки вважав, що кладка могла з’явитися лише після руйнації Десятинної церкви внаслідок нападу монголо-татар на Київ у 1240 році.

Археологічні дослідження храму 2005–2011 років дозволили детально вивчити це питання. Було з’ясовано, що згадана перебудова південно-західного кута церкви відбулася в першій третині ХІІ ст. Про цей час свідчить як розмір (формат), склад глиняної маси та спосіб виготовлення (формовка) використаної в ремонті цегли, так і профіль самого кута споруди. Після ремонту він став відрізнятися від вигляду первинного часу спорудження Десятинної церкви (кінець Х ст.), натомість набув форми, характерної для київського монументального будівництва саме зазначеного часу.



 Іл. 1. Фундамент (праворуч і ліворуч верхня частина) та кладка стіни над ним ремонту
 першої третини ХІІ ст. південно-західного кута (вигляд ізсередини) Десятинної церкви
 (за: Ёлшин, Ивакин, 2010, с. 90, рис. 8)

Масштабна перебудова південно-західного кута не обмежилася лише зведенням нових стін собору. Частково в зоні ремонту були розібрані й споруджені заново верхні ділянки фундаменту кінця Х ст., а в самому куті старий фундамент було повністю демонтовано й споруджено новий, при цьому він став потужнішим за попередній – більш глибоким (на 0,5 м) і широким (іл. 1). Усередині церкви в цій частині було прибудовано дві прямокутні прикладки, які слугували додатковим укріпленням зведених заново частин храму (іл. 2). Ще одна новобудова ХІІ ст. була зафіксована перед західним фасадом церкви, праворуч від її центрального входу. Тут під час ремонту Десятинної церкви було споруджено масивний пілон, розміром майже 3×3 м, який, можливо, слугував контрфорсом (іл. 3). Сліди цього ремонту ХІІ ст. було зафіксовано і в інших частинах храму.



 Іл. 2. Ділянки ремонту першої третини ХІІ ст. на плані Десятинної церкви (1)
 та трьохмірна модель цього ремонту в південно-західному куті (2)
 (за: Ёлшин, Ивакин, 2010, с. 82, рис. 3)

Дослідники вважають, що ремонт першої третини ХІІ ст. пов’язаний з певними недоліками планувальної конструкції Десятинної церкви і наслідками її перебудови в ХІ ст., які могли проявитися під час землетрусів, один з яких зафіксовано літописом у кінці ХІ ст. Для збільшення міцності споруди найбільш проблемні ділянки було розібрано й споруджено заново. Крім того, фасади храму, які при зведенні в кінці Х ст. мали вигляд відкритих галерей, були у ХІІ ст. закладені цеглою.

 Іл. 3. Пілон ремонту першої третини ХІІ ст. перед західним фасадом Десятинної церкви.
 Фото розкопок 2010 р.

Відремонтована у ХІІ ст. південно-західна частина Десятинної церкви, як більш нова й міцна, уціліла під час руйнації храму в 1240 році і з ХVІІ ст. використовувалась як церква Миколи Десятинного (Різдва Богородиці). Саме її було взято за основу під час реставрації Десятинної церкви за часів митрополита Петра Могили в 30–40-х роках ХVІІ ст.

Віталій Козюба


Джерела та література

Бирюков Ю.Б. Церковь Николы в Киеве // Реставрация и архитектурная археология. – Москва, 1995. – Вып. 2. – С. 77–84.

Ёлшин Д., Ивакин Г. Церковь Рождества Богородицы Десятинная митрополита Петра Могилы (история, археология, изобразительные источники) // RUTHENICA. – Киев, 2010. – Т. 9. – С. 80–95.

Каргер М.К. Древний Киев. – Москва; Ленинград, 1962. – Т. ІІ. – С. 48–49.


Повернутись до ІСТОРИЧНОЇ ХРОНОЛОГІЇ ЦЕРКВИ БОГОРОДИЦІ ДЕСЯТИННОЇ