12.02.2000 р.

Розпорядження Президента України Л.Д. Кучми «Про першочергові заходи щодо відродження церкви Богородиці (Десятинної) у м. Києві» (№ 83/2000-рп)

9 грудня 1995 року було видано указ Президента України № 1138 «Про заходи щодо відтворення видатних пам’яток історії та культури».

Пізніше, після прийняття 23 квітня 1999 року Кабінетом Міністрів України постанови № 700 «Про Програму відтворення видатних пам’яток історії та культури України», почалась активна їх відбудова. До списку пам’яток, що підлягали відновленню у м. Києві, було включено 13 об’єктів, серед яких – Михайлівський Золотоверхий монастир, Успенський собор Києво-Печерської лаври, Богоявленський собор та дзвіниця Братського монастиря, Церква Різдва Христова, Надбрамна церква з дзвіницею Кирилівського монастиря, Дзвіниця Троїцької церкви Китаївської пустині та інші.

У відповідь на офіційне звернення засновників благодійного фонду «Відродження Десятинної церкви» з ініціативою її відбудови та включення до переліку видатних пам’яток історії та культури як визначного духовного центру Русі-України та із зобов’язанням взяти на себе фінансове забезпечення проекту, 12.02.2000 року Президентом України Л.Д. Кучмою було підписано розпорядження «Про першочергові заходи щодо відродження церкви Богородиці (Десятинної) у м. Києві» (№ 83/2000-рп) [1]. У розпорядженні наголошувалося на значенні церкви Богородиці (Десятинної) як символу давньоукраїнської державності, на її ролі у справі утвердження національно-культурних традицій українського народу.

Цим документом було зафіксовано строки проведення Всеукраївського відкритого конкурсу на кращий проект відбудови у серпні-грудні 2000 року та термін розробки і затвердження науково-проектної документації до 1 квітня 2001 року. Проведення архітектурно-археологічних та інженерних досліджень на території Десятинної церкви даним розпорядженням було заплановановане виключно на вересень 2000 року. А на період 2001–2003 років – будівництво церкви.

Виконуючи розпорядження президента, київський мер О. Омельченко підписав розпорядження КМДА № 241 від 24.02.2000 року «Про відбудову церкви Успіння Богородиці (Десятинної) на вулиці Володимирській, 2-а у Шевченківському районі» (втратило чинність на підставі розпорядження КМДА № 518 від 06.04.2005). У ньому конкретизувалися завдання проектним, науковим, пам’яткоохоронним, будівельним організаціям у зв’язку з відбудовою церкви та було заплановано попередній кошторис робіт на 2000 рік.

Після оприлюднення розпорядження у СМІ розгорнулася широка дискусія між науковцями, церковнослужителями, політиками, бізнесменами та іншими зацікавленими особами. Особливо гостро майбутнє будівництво було прийнято істориками та археологами, оскільки неможливо здійснити повноцінне археологічне дослідження такого важливого для історії Києва та України пам’ятника за один місяць. Ще більше обурення викликала загроза знищення давніх різночасових об’єктів та культурних шарів, що сформувалися на Володимирській горі впродовж багатьох століть, навіть без можливості їх повноцінного дослідження.

Відбудова споруди на місці, що є археологічною пам’яткою, без даних про її первісний вигляд порушує більшість міжнародних хартій та конвенцій, зокрема Венеціанську міжнародну хартію з консервації та реставрації пам’яток та визначних місць (1964), Лозаннську хартію з охорони та використання археологічної спадщини (1990), Конвенцію ЮНЕСКО про захист світової культурної та природної спадщини (1972), Ризьку хартію з автентичності та реконструкції історичних об’єктів у контексті збереження культурної спадщини (2000), Дрезденську декларацію (1982) та інші.

Враховуючи солідарну думку науковців щодо неможливості повного з’ясування зовнішнього вигляду храму та заборону пам’яткоохоронними міжнародними конвенціями й українськими законами будівництва на автентичних пам’ятках, вищезгаданий документ втратив чинність на підставі Розпорядження Президента № 217/2004-рп від 17.09.2004 року.


[1] Переглянути розпорядження на сайті zakon2.rada.gov.ua


 

Повернутись до ІСТОРИЧНОЇ ХРОНОЛОГІЇ ЦЕРКВИ БОГОРОДИЦІ ДЕСЯТИННОЇ