|
З квітня по серпень 2015 року Старокиївською експедицією Інституту археології НАН України під керівництвом кандидата історичних наук, старшого наукового співробітника Аркадія Олександровича Козловського проводилися науково-рятувальні археологічні дослідження земельної ділянки по вул. Олегівській, 24-А–30 в м. Києві, недалеко від Подолу. Особливістю цієї ділянки є те, що вона розташована біля підніжжя південно-східного схилу легендарної гори Щекавиці, на якій з другої половини XVIII ст. існувала кам'яна Церква Всіх Святих і кладовище при ній. За весь час досліджень виявлено фрагменти від трьох будівель, трьох ям другої половини ХVІІІ – початку ХХ ст. і двох цегляних підвалів, один з яких був щільно заповнений фрагментами керамічних, фарфорових, скляних, мідних і залізних виробів другої половини XIX – першої половини ХХ ст. У знайдених археологічних об'єктах серед різноманітних знахідок переважають фрагменти фарфорового і фаянсового, переважно столового посуду. Тут широко представлені вироби з фарфору й фаянсу, виготовлені не лише на підприємствах Російської імперії, але й на підприємствах західноєвропейських країн. Серед західноєвропейського посуду переважають фаянсові вироби, виготовлені в Англії на підприємствах «Georg Leach Ashworth & Bros», «T. C. Brown-Westhead Moore & Co», «William Brownfield & Sons»; французького виробника «Sarreguemines» (знаменитий фаянс і фарфор, що його виробляли в Лотарингії на північному сході Франції); зі всесвітньо відомої німецької фірми «Villeroy & Boch», відомої європейської мануфактури «Victoria» Schmidt & Company (Австро-Угорщина). Дослідження фарфоро-фаянсового західноєвропейського посуду з розкопок по вул. Олегівській свідчить, що у ХІХ – на початку ХХ ст. у населення, що тут проживало, популярними були вироби з тонкого англійського фаянсу з архітектурними сюжетами. Дешевий, прикрашений друкованим декором, цей посуд був доступним широкому колу споживачів, і в побуті городян цього району Києва замінив дорогий фарфор. Клейма дозволили не тільки більш точно датувати культурний шар, але й розширити географію та встановити торгові зв’язки Києва з різними країнами. Посуд завозили з Англії, Франції, Німеччини, Австро-Угорщини.
|
1, 2, 5 – фаянсовий посуд з умовним архітектурним пейзажем (Англія);
3 – фаянсовий посуд для печінкового паштету (Франція);
4 – фаянсова чашка (Англія);
6 – «помадна банка» для косметики (Франція);
7, 8 – фарфорові тарілки (Австро-Угорщина)