|
29 січня 2021 року в Музеї історії Десятинної церкви старший науковий співробітник Науково-дослідного відділу фондів Олег Ричок виголосив доповідь «Створення електронних баз музейних предметів». Доповідач окреслив підходи щодо створення баз даних музейних предметів. На сьогоднішній день для музеїв, які прагнуть створити електронну базу даних, існує кілька варіантів реалізації цього плану, які пов'язані з пошуком програмного й апаратного забезпечення. Перший варіант – це придбання й запровадження готової системи, створеної сторонніми організаціями. Такий підхід має значні переваги, надає можливість вести електронний каталог предметів, що зберігаються в музеї та за його межами; поповнювати електронний каталог предметів основного та науково-допоміжного фонду даними наукового описання; прослідковувати рух музейних предметів; документувати здійснювані роботи (оформлювати документи фондово-закупівельної комісії, складати облікові картки, різноманітні акти, довідки та звіти про стан музейного фонду тощо); формувати облікові книги тимчасового зберігання, книги первинного обліку, інвентарні книги, книги спеціального обліку; складати колекційні описи; друкувати картки з описаннями предметів; отримувати статистичну інформацію; вести архів наукових досліджень музею; здійснювати пошук описань предметів у базі даних щодо будь-якого параметра й видачі списків знайдених предметів у MS Word та ін. Перевагою названих програм є те, що ці системи створені професійними розробниками, і це значно спрощує подальшу технічну підтримку. Основними недоліками – їх висока вартість, адже вони розроблені в рамках комерційних проектів. Другий спосіб створення електронної бази даних – замовлення власної системи (тобто застосування так званого аутсорсингу). Звичайно, що за таких умов уможливлюється створення автоматизованої системи, яка буде враховувати особливості кожного музею, але водночас цей шлях є найдорожчим і не по кишені державним та комунальним музеям. Ще один варіант – це створення й запровадження інформаційної системи власними силами. Однією з основних вимог при цьому є наявність достатньо потужного сервера, а головне – кваліфікованих кадрів, які здатні забезпечити виконання цього завдання. Зважаючи на можливості Музею історії Десятинної церкви, на сьогоднішній день найоптимальнішим варіантом створення бази даних музейних предметів є використання програм, що входять до стандартних пакетів комп’ютерного програмного забезпечення. Такою програмою є, наприклад, Microsoft Office Access, що входить до складу пакету офісних програм Microsoft Office. MС Access – система управління базами даних, яка має широкий спектр функцій, включаючи зв'язані запити, сортування за різними полями, зв'язок із зовнішніми таблицями й базами даних. Можливості MС Access дозволили Музею історії Десятинної церкви створити електронну картку музейного предмета, яка відповідає стандарту науково-уніфікованого паспорта. Програма дозволяє робити вибірки, вносити доповнення й уточнення, зберігати довідковий матеріал, прикріпляти та зберігати фото й відео матеріали і т. д. На даний час до бази даних предметів, які стосуються Десятинної церкви і зберігаються в МІДЦ та інших установах, внесено 890 предметів. Робота з наповнення бази даних триває. |
