Атрибуція київських стародруків ХVІІ–ХІХ століть

Submitted by admin on Sat, 03/13/2021 - 07:33

12 березня 2021 року в Музеї історії Десятинної церкви
завідувачка науково-дослідного відділу фондів
Євгенія Борисівна Кудрявцева
провела практичне заняття за темою
«Атрибуція київських стародруків ХVІІ–ХІХ століть».

Співробітники ознайомилися з прикладами друкарської продукції Київщини ХVІІ–ХІХ ст. Яскравим примірником богослужбової літератури стала перша частина Октоїха 1863 року видання з гравюрами та декоративними елементами, характерними для другої половини ХІХ ст.

Важливим елементом атрибуції книги є особливості церковнослов’янського шрифту, титли, характерні помилки, буквиці, а для ХVІІІ ст. – використання полонізмів у синаксаріях, наприклад: «Ірод – здрайця».

При описі таких стародруків важливо пам’ятати, що датування на авантитулі, особливо богослужбової літератури, може даватися від створення світу, а не від Різдва Христового, тому таке датування при описі передається у двох видах. Датування від РХ вираховується так: необхідно з січня по серпень від дати від створення світу відняти 5508 років, а з вересня по грудень – 5509 років. Таким чином, наприклад, 7529 рік «від створення світу» буде 14 вересня 2020 року за григоріанським календарем.

Важливим джерелом атрибуції таких пам’яток є написи власників на колонтитулах або в кінці книги. У богослужбових книгах, зокрема, у сімейних Бібліях або Євангеліях, за такими написами можна відстежити генеалогію родини або хронологію пам’ятних подій.

Для атрибуції стародруків без титульних сторінок, початкових та кінцевих аркушів, використовуються методичні посібники та зведені каталоги кириличних стародруків та альбоми орнаментики, які дозволяють у переважній більшості випадків точно атрибутувати те чи інше видання.

 

Категорию: