Археологія традиційно сконцентрована на вирішенні питань пов’язаних із типологією, хронологією, технологією керамічного виробництва. Як правило, питання назв та використання цієї категорії речових знахідок мають другорядне значення. Але цей аспект вивчення артефактів є також важливим, оскільки дає змогу виходити на такі теми, як особливості домашнього господарства і культури харчування населення, його вірувань і побутової магії тощо. При вирішенні питань використання і назв керамічного посуду одних лише археологічних матеріалів виявляється замало. Хронологічна близькість до розглядуваного періоду робить правомірним широке використання етнографічних даних. Крім того, період XVI–XVIII ст., на відміну від попередніх, характеризується відносно великою кількістю писемних пам’яток. Ці джерела, а також дані лінгвістики, дають змогу частково відтворити назви та функції керамічного посуду.
