Сирійський скляний кубок зі скарбу 1914 року

Submitted by admin on Mon, 02/14/2022 - 01:49

21 вересня 1914 року, під час розкопок залишків фундаменту князівського палацу кінця Х – першої половини ХІ ст. на захід від садиби Десятинної церкви, було виявлено скарб, що у своєму складі серед срібних монетних зливків містив фрагменти скляних посудин з розписом. Цей скарб було передано главі Розпорядного комітету Київської громади охорони пам’яток старовини та мистецтва, звідки він потрапив до Музею цього закладу. У 1919 році скарб потрапив до Київського художньо-промислового і наукового Музею (з 1924 року став Всеукраїнським історичним музеєм імені Тараса Шевченка, тепер – Національний музей історії України). Зараз у фондах музею зберігається один з кубків (інвентарний номер В-4108).

Скляний кубок зі скарбу [за: Пекарская 2017, с. 418, рис. 4]

Після часткової реставрації посудина має висоту 78 мм, діаметр денця – 48 мм, а діаметр на рівні збережених стінок – 66 мм. Кубок зроблено з прозорого скла з жовтуватим відтінком, посудина – на кільцевому піддоні, конусоподібне денце увігнуто всередину ємності. Кубок виготовлено шляхом вільного дуття скляної маси і декоровано рослинним орнаментом. Композицію центральної частини складає зона з пелюсток-фестонів, які своїми вершинами тягнуться до паралельних верхніх і нижніх орнаментальних подвійних пасків, усе виконано з темно-червоної емалі. Тло між смугами заповнено золотою фарбою, верхню частину прикрашають ряди з дрібних опуклих кульок блакитної емалі.

Через фрагментарність знахідки ми не маємо змоги визначити, яким був за формою та орнаментом цей кубок, однак аналогії таким посудинам відомі з розкопок давньоруських міст. Вони зроблені з обезбарвленого скла гарного ґатунку, характерного для східносередземноморських майстерень (натрієво-кальцієве скло), прикрашені розетками та зображеннями птахів або людей, а тулуб посудин плавно розширюється до вінчика великого діаметра. Знайдено подібні кубки у шарах ХІІ–ХІІІ ст. У науковій літературі подібні посудини пов’язують із т. зв. раккською групою – за місцем їх виробництва: майстри-склороби з Єгипту переселилися до сирійського міста Ракка й започаткували в другій половині ХІІ ст. художню традицію розписом емаллю та золотом.

Такі кубки були статусними предметами, вони час від часу використовувались у побуті заможних містян і могли потрапляти на територію Давньої Русі як дари.


 

Література

Безкоровайна, Ю. Г. 2011. Музей київського товариства охорони пам’яток старовини та мистецтва (1913–1915 рр.) Національний музей історії України. Тематичний збірник наукових праць, с. 42–58.

Кузина, И. Н. 2015. Импортные стеклянные сосуды из раскопок во Владимире в 2007 году. Российская археология, 4, с. 149–157.

Пекарская, Л. 2017. Неизвестный древнерусский клад из раскопок Императорской археологической комиссии в Киеве в 1914 г. В камне и бронзе. Сб. статей в честь Анны Песковой. Труды ИИМК РАН, т. XLVIII, с. 415–424.


 

Олена Журухіна
кандидатка історичних наук,
завідувачка Науково-дослідного відділу
історико-археологічних досліджень
Музею історії Десятинної церкви

Категорию: