До історії вивчення Південного палацу в Києві

Submitted by admin on Mon, 05/02/2022 - 13:47

Південний палац – монументальна споруда кінця Х ст., яка містилася біля Десятинної церкви, на південний схід від неї. Палац неодноразово досліджували археологи – Д. Мілєєв (1910–1911), С. Вельмін (1914), І. Самойловськи1 (1938–1939), В. Харламов (1987), Г. Івакін (2005, 2016). Завдяки цим розкопкам вдалося з’ясувати розміри й загальний план будівлі, товщину й глибину залягання фундаменту, його конструкцію, отримати характеристику будівельних матеріалів (давньої цегли, різновидів каміння, розчину), використаних при її спорудженні. Сьогодні місця проходження стрічок давнього фундаменту споруди викладено червоним камінням поряд з будинком на вул. Володимирській, 4 та біля парапету огорожі майданчика біля місця Десятинної церкви (садиба Національного музею історії України, вул. Володимирська, 2).

Уперше на залишки Південного палацу натрапили ще в жовтні 1868 року. Під час земляних робіт, якими керував священник Десятинної церкви П. Гороновський, на довжину до 6 сажнів (тобто 12 метрів) було розкопано південну ділянку південно-східної стіни споруди, навпроти сучасного будинку на вул. Володимирській, 4. Фундамент знайдено на глибині понад 1,5 м (2,5 аршина). П. Гороновський вважав, що останній є залишками стіни давньої кам’яної огорожі садиби Десятинної церкви. Ділянку розкритого мурування було розібрано, а каміння з нього використано для мощення території біля церкви. Деталі розкриття фундаменту були описані кореспондентом газети «Киевлянин» у замітці від 22 жовтня.

Наприкінці 1860-х років у Києві взагалі не провадились археологічні дослідження, і відкриття фундаментів палацу не зацікавило представників науково-просвітницької сфери міста – Київського університету Святого Володимира і музею при ньому. Натомість інформація про знахідку дійшла до Київської духовної консисторії (далі – КДК), секретаріат якої, із значним запізненням, тільки 20 листопада (через місяць після відкриття фундаментів!) доручив комісії оглянути місце виявлення давньої стіни. До складу комісії ввійшли протоієрей, ключник Києво-Софійського кафедрального собору Василь Петрович Каменський (близько 1811 –1879) і протоієрей Андріївської церкви Павло Федорович Підвисоцький (1821–1897), який, до речі, мешкав поряд із Десятинною церквою – у садибі по Десятинному провулку (сучасна назва) № 5 (іл. 2). На жаль, цей будинок – пам’ятку ХІХ ст. – було знищено у 2012 році.

Іл. 1. Портрет Павла Підвисоцького. Літографія 1870-х років

Іл. 2. Будинок по Десятинному провулку, 5. Фото В. Козюби 2008 року

З невідомих причин (можливо, через багатосніжну зиму?) згадана комісія здійснила огляд місцини біля Десятинної церкви лише 15 лютого. У результаті цього було складено рапорт (акт огляду), у якому тільки в загальних фразах подано інформацію щодо виявлення давнього фундаменту. Рапорт надійшов до КДК 17 лютого. Цей документ зберігся в архіві КДК (Центральний державний архів України, м. Київ, ф. 127), і ми подаємо його мовою оригіналу, зі збереженням правопису, стилю та пунктуації.

***

В Киевскую Духовную Консисторию

Благочинного Протейрея
Василия Каменского,
и Священника Андреев-
ской церкви Павла
Подвысоцкого

Рапорт

В следствие предписания Киевской Духовной Консистории от 20 ноября 1868 года за № 13602, мы освидетельствовали открытый близ колокольни Десятинной церкви фундамент, и оказалось:

1) Что это действительно фундамент какой-то стены, вероятно служившей оградою около Древней Десятинной церкви; за малым разрытием земли нельзя точнее определить.

2) Сложен из различной величины красного камня и плоского кирпича, и залит весьма крепким цементом.

3) Часть этого фундамента выбрана и сложена на погосте церковном, а остальное все, за наступлением морозов, завалено землею, с наступлением лета можно-бы выбрать весь камень, зарытый теперь землею, и употребить на что нибудь с пользою, еслибы не было никакой опасности для ограды церковной от осадки земли.

Очень благопочтеннейше честь имеем донесть Киевской Духовной Консистории
№ 15                                                          Благочинный, протоерей Василий
15 февраля                                               Каменский
1869 года                                                  Священник Павел Подвысоцкий

***

Як видно з тексту рапорту, його автори не побачили самого фундаменту, який уже кілька місяців як був засипаний ґрунтом. Відтак імовірним інформатором В. Каменського та П. Підвисоцького був ініціатор і керманич земляних робіт жовтня 1868 року П. Гороновський. Привертає увагу і той факт, що уповноваженим КДК навіть не спало на думку запропонувати провести додаткове обстеження фундаменту; натомість вони вважали за потрібне розібрати його на каміння і використати останнє («употребить на что-нибудь с пользою»), якщо тільки процес виймання каміння не зашкодить цілісності церковної огорожі.

Іл. 3. Фундамент Південного палацу кінця Х ст. Фото В. Козюби 2016 року

На щастя, частина мурування фундаменту південно-східної стіни Південного палацу збереглася. Востаннє її було досліджено навесні 2016 року (іл. 3). Сподіваємось, що в майбутньому буде здійснено розкриття цієї ділянки фундаменту кінця Х ст. з метою його музеєфікації і перетворення на туристично-просвітницький об’єкт.


Віталій Козюба
провідний науковий співробітник
науково-дослідного відділу історико-
археологічних досліджень
Музею історії Десятинної церкви

Категорию: