Сила меча духовного

Submitted by admin on Fri, 02/21/2014 - 02:26

Проповідувати мир, боротися за нього —

значить любити Батьківщину,

любити свій народ і вірити в майбутнє країни.

Архієпископ усієї Албанії Паїсій

Не один день, тиждень і навіть не місяць триває протистояння суспільно-активних громадян країни і влади. Уже пролилася кров, уже сотні затриманих і тисячі невдоволених з обох боків барикад. З першого дня початку цих подій, з першої морозної ночі й перших рядків гімну над київським Майданом та площами інших міст звучать слова молитви, слова, звернені до Спасителя, слова, що благають про Покров Богородиці.

З твердженням, що церква не грає практично ніякої ролі в нинішніх подіях, не можна погодитися. Дійсно, церква не в змозі безпосередньо ефективно впливати на суспільство в таких ситуаціях, коли превалюють емоції, а розум спить, але наявність у вогнищі протистояння священнослужителів уже наклало певний відбиток на поведінку учасників цих подій.

Опоненти з обох боків вимагають від священнослужителів не виступати за межами церковної огорожі (що є просто незрозумілим з погляду ідеалів свободи), але при цьому, при бездіяльній національній політиці, хочуть бачити і зробити церкву якимсь політичним інститутом. Уперті цифри засвідчують: приблизно п’ята частина населення вважає, що завдання сприяти суспільній злагоді здатна вирішити саме церква. Так, нині відбувається повернення церкви до активної ролі в житті суспільства. Проте навіть нам, безпосереднім свідкам цих подій, не під силу оцінити значимість того, що зробили насельники Різдва Пресвятої Богородиці Десятинного чоловічого монастиря, Директор Музею історії Десятинної церкви П.В. Дорошенко і ряд співробітників нашого закладу, коли в морозні ночі вони стояли між барикадами протиборчих сторін.

Один полководець сказав, що правильність його рішення може перевірити тільки бій. Так і стояння в морозні ночі священнослужителів та співробітників МІДЦ, їхній внесок у процес врегулювання й взаєморозуміння перевірить історія, але ми впевнені, що зерно християнської любові до ближнього свого впало в благодатний ґрунт.

 

Категорию: