Музеєфікація Десятинної церкви: археологічний аспект

Submitted by admin on Tue, 01/14/2014 - 13:32

Олексій Комар (кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник Відділу науково-дослідної роботи МІДЦ) У доповіді розглядаються перспективи музеєфікації залишків Десятинної церкви через призму археологічних досліджень пам’ятки у 2005–2011 роках. В докладе рассмотрены перспективы музеефикации остатков Десятинной церкви через призму археологических исследований памятника в 2005–2011 годах. The report examines the prospects of museumification of the Desiatinna church remains through the lens of archaeological researches of 2005–2011. Згідно з розпорядженням Президента України № 217/2004-рп «Про музеєфікацію залишків церкви Богородиці (Десятинної) в м. Києві» Кабінету міністрів України спільно з Національною академією наук України було доручено проведення комплексних наукових досліджень території, де збереглися залишки церкви Богородиці (Десятинної). У 2005 році археологічні дослідження розпочав Володимирський загон Київської архітектурно-археологічної експедиції Інституту археології НАН України під керівництвом Г. Івакіна. Згодом роботи продовжилися у співробітництві з Державним Ермітажем (Санкт-Петербург, Росія). Спочатку роботи були сконцентровані на шурфуванні ділянки в різних місцях для з’ясування потужності нашарувань та місцерозташування реальних архітектурних решток. Після зняття декоративної викладки 1982 року та підстилаючого її бетонного покриття за допомогою техніки археологи проводили науковий супровід розконсерваційних робіт та спорудження захисного накриття [17; 1]. Етап 2005 року в загальних рисах заклав основні контури майбутнього розкопу, оскільки саме в рамках звільненої від бетону площі й відбувалися дослідження 2006–2011 років. Водночас невідповідність площі декоративного трасування фундаментів Десятинної церкви 1982 року її реальному плану зрештою стала причиною того, що південно-східний край котловану апсиди та кут південної галереї так і не вдалося дослідити через неможливість звільнення ділянки від бетону ручним способом. У сезоні 2006 року дослідники свої головні зусилля спрямували на розкриття решток фундаментів храму. Також було проведено дослідження частини апсидного котловану для з’ясування стану ділянок, розкопаних у дореволюційний період Д. Мілєєвим, у результаті чого вдалося здобути підтвердження необхідності повномасштабних розкопок садиби Десятинної церкви, у т. ч. і тих ділянок, які вважалися раніше дослідженими і тому повністю безперспективними для нових розкопок [8; 3]. Під час сезону 2007 року площу дослідження значно розширили, і вона вийшла за межі власне фундаментів Десятинної церкви. У розкопі 4 на захід від церкви було зафіксовано не розкопувану раніше ділянку кладовища XVI–XVII ст. з високою інтенсивністю поховань та більш давні прошарки. Розкоп 5 становив розріз фортифікаційного рову Старокиївського городища, що підходив упритул до північно-західного кута церкви. А розкоп 6, зроблений 2007 року на північний схід від апсид, зафіксував сирцеву викладку, уже досліджувану раніше Д. Мілєєвим, у гарному стані збереженості [8; 3; 12]. Масштабність рову городища Х ст., що досягав у найглибшій частині понад 8 м від сучасної поверхні, зумовила продовження робіт над його розрізом і в наступних сезонах 2008–2010 років. Ще один короткий розріз рову, закладений з метою з’ясування планування фортифікаційних споруд городища на ділянці садиби Десятинної церкви, був досліджений у 2010–2011 роках біля північно-східного кута церкви. Від дозволив констатувати, що рів городища проходить уздовж північної лінії фундаментів храму з невеликим відхиленням на північ. Паралельно було здобуто нову інформацію про характер курганного могильника Х ст. та ранньослов’янського поселення VIII ст., що передували церкві на даній території [13; 15; 14]. Загалом за сім польових сезонів було вирішено цілий комплекс наукових завдань, у т. ч. з’ясовано точне розташування та стан збереженості фундаментів і фундаментних ровів Десятинної церкви (за виключенням недоступних для дослідження через бетоновану сучасну поверхню південно-східного кута церкви та частини апсидного котловану), «тайників» та інших об’єктів, пов’язаних з будівництвом і функціонуванням церкви, а також «південного» палацу, що дозволило вийти на новий рівень у розумінні проблем історії будівництва й перебудов Десятинної церкви [10; 7; 2; 5; 11; 4; 6; 18; 16; 9]. Водночас масштабність розкопок усе ж залишила актуальною проблему археологічного аспекту музеєфікації Десятинної церкви. Оскільки роботи проводилися без чіткого проекту музеєфікації, із залишенням подекуди необхідних за методикою контрольних бровок, далеко не вся розкопана площа доступна для розконсервації без повторних розкопок. Не уникнути останніх і у разі охоплення проектом музейної будівлі ширшої площі, ніж зайняту давньоруською церквою. При цьому власне проект будівлі має в обов’язковому порядку враховувати розташування на близькій відстані від фундаменту південної галереї фундаментів «південного» палацу кінця Х ст., а вздовж стіни північної галереї – іншого важливого археологічного об’єкта Х ст. – рову Старокиївського городища. Очевидну проблему також становлять місця облаштування входу до музею та підведення необхідних комунікацій. Із західного та південно-західного боку навколо Десятинної церкви розташована практично не досліджувана раніше зона, густо насичена похованнями цвинтаря XVI–XVII ст. (рис. 1, 5). З протилежного боку, на північний схід від апсид, площу вже досліджував Д. Мілєєв, однак, як засвідчили розкриття його розкопів у 2005–2011 роках, методикою передбачалися численні стратиграфічні бровки, що вимагають ретельного сучасного дослідження для відновлення й осучаснення дореволюційної документації розкопок. Після руйнування спорудженого над фундаментами захисного накриття єдиним доступним способом захисту фундаментів церкви від дії зовнішнього середовища стала їх консервація ґрунтом. Розконсервація в усіх запропонованих проектах музеєфікації Десятинної церкви передбачена як наступний етап після зведення будівлі музею. На практиці цей етап вимагає окремого конструктивного супроводу через великий об’єм консерваційного ґрунту, який має бути вибраний усередині будівлі ручним способом і видалений за її межі, а також забезпечення належним рівнем вентиляції та освітлення приміщення. Таким чином, за підсумками археологічних досліджень 2005–2011 років були визначені головні об’єкти музеєфікації, однак не проведено власне підготовчих охоронних робіт. Мінімізація обсягу і строків останніх, як і зусиль з розкриття законсервованої частини розкопів, може бути досягнута лише шляхом повноцінного долучення археологів до процесу проектування музейного комплексу Музею історії Десятинної церкви. Використані джерела: 1. Ивакин Г. Ю., Иоаннисян О. М. Десятинная церковь: новые исследования (предварительное сообщение) // Боспорские чтения. – Керчь, 2006. – Вып. VII. – С. 160–165. 2. Ивакин Г. Ю., Иоаннисян О. М. Десятинная церковь в Киеве: «старый взгляд» в новом освещении (предварительные результаты исследований 2005–2007 гг.) // Archeologia abrahamica: Исследования в области археологии и художественной традиции иудаизма, христианства и ислама. – М., 2009. – С. 179–202. 3. Ивакин Г. Ю., Иоаннисян О. М. О новых раскопках Десятинной церкви (2005–2007 гг.) // Труды II (XVIII) всероссийского археологического съезда в Суздале. – М., 2008. – Т. I. – С. 12–19. 4. Ивакин Г. Ю., Иоаннисян О. М., Ёлшин Д. Д. Архитектурно-археологические исследования Десятинной церкви в 2009 г. // Боспорские чтения. – Керчь, 2010. – Вып. XI. Боспор Киммерийский и варварский мир в период античности и средневековья. Ремесла и промыслы. – С. 169–177. 5. Ивакин Г. Ю., Иоаннисян О. М., Ёлшин Д. Д., Зыков П. Л. Десятинная церковь в свете работ 2007–2008 гг. // Боспорские чтения. – Керчь, 2009. – Вып. X. – С. 187–194. 6. Ивакин Г., Йоаннисян О. Строителите на Десятъчната църква в Киев. Балканската следа (по данни от разкопките през 2005–2009) // Отражения на вярата: Християнска архитектура и изкуства IV–XV в. – Варна ; Бяла, 2010. – С. 37–40. 7. Иоаннисян О. М., Ёлшин Д. Д., Зыков П. Л., Ивакин Г. Ю., Козюба В. К., Комар А. В., Лукомский Ю. В. Десятинная церковь в Киеве (предварительные итоги исследований 2005–2007 гг.) // Труды Государственного Эрмитажа. – С.Пб. : Издательство Государственного Эрмитажа, 2009. – Т. XLIX. – С. 330–366. 8. Iвакiн Г. Ю., Іоаннісян О. М. Перші підсумки вивчення Десятинної церкви у 2005–2007 рр. // Дьнєслово. Збірка праць на пошану дійсного члена Національної академії наук України Петра Петровича Толочка з нагоди його 70-річчя. – К., 2008. – С. 191–213. 9. Івакін Г. Ю., Іоаннісян О. М., Йолшин Д. Д. Архітектурно-археологічні дослідження Десятинної церкви // Археологічні дослідження в Україні 2011 р. – К., 2012. – С. 250–251. 10. Івакін Г. Ю., Іоаннісян О. М., Йолшин Д. Д., Зиков П. Л., Лукомський Ю. В. Роботи Архітектурно-археологічної експедиції на Десятинній церкві 2008 р. // Археологічні дослідження в Україні 2008 р. – К. : ІА НАНУ, 2009. – С. 88–90. 11. Івакін Г. Ю., Іоаннісян О. М., Йолшин Д. Д., Лукомський Ю. В. Архітектурно-археологічні дослідження Десятинної церкви 2009 р. // Археологічні дослідження в Україні 2009 р. – К. : ІА НАНУ, 2010. – С. 164–168. 12. Івакін Г. Ю., Козюба В. К., Комар О. В., Йолшин Д. Д. Археологічні дослідження території навколо Десятинної церкви 2007 р. // Археологічні дослідження в Україні 2006–2007 рр. – К., 2008. – С. 122–126. 13. Івакін Г. Ю., Козюба В. К., Комар О. В., Манігда О. В. Археологічні дослідження ділянок біля Десятинної церкви 2008 р. // Археологічні дослідження в Україні 2008 р. – К. : ІА НАНУ, 2009. – С. 91–93. 14. Івакін Г. Ю., Козюба В. К., Комар О. В., Манігда О. В. Дослідження території, прилеглої до Десятинної церкви // Археологічні дослідження в Україні 2011 р. – К., 2012. – С. 252–253. 15. Івакін Г. Ю., Козюба В. К., Комар О. В., Манігда О. В. Розкопки 2009 р. на Старокиївській горі поблизу Десятинної церкви // Археологічні дослідження в Україні 2009 р. – К. : ІА НАНУ, 2010. – С. 169–172. 16. Івакін Г., Козюба В., Комар О., Марченко Г. Десятинна церква – новини сезону 2010 року // Ruthenica. – 2010. – Т. IX. – С. 160–165. 17. Івакін Г. Ю., Козюба В. К., Лукомський Ю. В., Єлшин Д. Д., Манігда О. В., Чекановський А. А. Дослідження Десятинної церкви в Києві 2005 р. // Археологічні дослідження в Україні 2004–2005. – К. ; Запоріжжя, 2006. – С. 171–175. 18. Ёлшин Д., Ивакин Г. Церковь Рождества Богородицы Десятинная митрополита Петра Могилы (история, археология, изобразительные источники) // Ruthenica. – 2010. – T. IX. – С. 74–109.

Категорию: