Сад каменів

Submitted by admin on Thu, 03/02/2017 - 07:45

Завершуються останні дні зими, небо стає високим і блакитним, повітря свіжим. Хочеться вибратися з квартири, відчути подих весняного тепла, підставити обличчя під яскраві промені лагідного сонця. Постає питання: куди поїхати, де відпочити у величезному багатомільйонному місті, де відчути гармонічне єднання з природою?

Багато киян ніколи не чули про чудове місце для відпочинку, створене 2011 року за ініціативою і на кошти ТОВ «МЖК “Оболонь”» під назвою «Сад каменів». Він розташований на початку Оболонської набережної неподалік від Московського моста (вул. Героїв Сталінграда, 2-Г). Автором проекту став ужгородський скульптор Олексій Шамшура, який дещо раніше створив декілька скульптур на Оболоні (Пам’ятник собачій вірності, «Царівна-Жаба», «Золота рибка»).

Перш ніж здійснити прогулянку до парку, варто зрозуміти, що ж таке сад каменів і з якою метою його було створено. Саме поняття «сад каменів» прийшло до нас із далекої Японії, що означає «枯山水 («каресансуй»), буквально – «сухі гори і вода», також石庭» («секітей») – «кам’яний сад». Воно виникло в часи династії Муроматі (1336–1573), коли вважалося, що в місцях із великим скупченням каменів живуть боги. Відтоді камінь почали вважати священним і найдосконалішим витвором природи. Для того, щоб наблизитися до богів, люди почали прикрашати свої сади каменями. Згодом кам’яні сади стали місцями медитації буддійських монахів.

Через деякий час ці творіння набули філософського змісту і стали культивуватися вчителями дзен. Самі камені почали сприйматися як скульптура, яку природа довкола лише робить більш виразною. Великі камені уособлюють світле чоловіче начало, дрібна галька символізує водну поверхню і жіноче начало. Це свого роду модель світу, який не може існувати, виходячи лише з одного із цих начал. Так, у камені втілено прагнення до світової гармонії.

Основне призначення саду каменів – дати можливість людині зосередитись, активізувати асоціативне мислення, зануритися у свої думки, знайти рішення своїх проблем чи негараздів, віднайти душевну гармонію і спокій.

Сад каменів на Оболоні постає перед відвідувачами як чудовий приклад садово-паркового дизайну. У зимовий період можна помилуватися стрункими ялинками, кучерявими вербами, плакучими горобинами, вічнозеленими кущами туї, ялівцю. У теплу пору року тут весь час радують око найрізноманітніші квіти, серед яких особливо гарні троянди. Стежини між клумбами викладені плиткою, каменями та гравієм.

Поруч із рослинами привертають увагу кам’яні композиції та скульптури. Це величезні кам’яні стовпи, валуни різних розмірів. На перший погляд може здатися, наче вони хаотично розкидані по парку, але насправді місце кожного каменю ретельно продумано.

При створенні парку було використано природне каміння з Житомирської, Рівненської, Запорізької та Закарпатської областей. Біля кожного каменю є табличка, де вказано, звідки його привезли.

Центральну частину саду прикрашають 24 велетенські базальтові стовпи. Особливістю композиції кам’яних стовпів є те, що дивлячись на них, не можна побачити всі камені одночасно. З якого боку до них не підійти, весь час один камінь буде захований.

На одному зі стовпів красується скульптура орла, а на іншому – пантери. Тварини вилиті з бронзи, зображені динамічно.

Орел ніби помітив здобич і зараз полетить за нею.

Хижа пантера із зубатою пащею готова в будь-який момент стрибнути, захищаючи своє лігво.

Особливої уваги заслуговує чудова скульптура русалки, яка тримає велику мушлю. Щодо неї виникло місцеве повір’я: якщо потерти груди русалоньки, то обов’язково пощастить у коханні. Ніхто не знає, звідки з’явилася ця традиція. Хтось вважає, що вона виникла спонтанно, хтось каже, що це вигадали будівельники, які поряд зводили висотки. Власне, яка різниця, головне, що багато киян не проходить біля скульптури, не загадавши заповітного бажання.

Крім цих скульптур, привертають увагу кілька колон іонічного стилю. Вони нічого не підтримують, не відносяться до жодної будівлі, а стоять посеред каменів і дерев, даруючи відчуття неповторності композиції.

 

У центральній частині парку панує чудовий фонтан, який вночі гарно підсвічується. У поєднанні з 24-ма декоративними ліхтарями цей куточок набережної набуває романтичних рис. Фонтан являє собою скульптуру з трьох дівчаток, що сховалися від дощу під велетенським грибом. Одна з них тримає на руках пухнастого кота. Дівчатка простягнули долоні і ловлять краплини дощу.

На території Саду каменів розміщено 16 лав, де можна відпочити, подумати, помилуватися не лише сквером, а й чудовим краєвидом Дніпра.

До речі, якщо пройти трохи далі по набережній, можна натрапити на затишні місця для пікніків під велетенськими вербами біля води і навіть скупатися в Дніпрі.

Прямо перед входом до скверу розташовано дитячий майданчик, де діти різного віку знайдуть для себе масу цікавинок. А перейшовши через доріжку, кожен може відвідати церкву Різдва Христового, що її освятив 2008 року Блаженніший митрополит Володимир. Храм являє собою чудовий зразок сучасної архітектури, у якому поєднані традиції стародавнього зодчества із сучасним неординарним баченням головного архітектора Валентина Михайловича Ісаака – народного архітектора України, академіка Академії архітектури України, кавалера ордена Ярослава Мудрого V ступеня.

Отож, Київ багатий не лише на історичні місця та будівлі. Пам’ятки сучасного мистецтва вражають своєю красою й довершеністю. Гарної Вам прогулянки!

Категорию: